Наука - kafedra

Перейти до контакту

Наука

Суттєвою складовою діяльності кафедри є науково-дослідницька робота. Так кафедра внутрішньої медицини №2 виконує за держзамовленням НРД на тему: «Оптимізація лікування та реабілітації хворих на гострий інфаркт міокарда шляхом розробки і впровадження комплексної профілактики його ранні і пізніх ускладнень». За останні 10 років співробітниками було зроблено понад 400 доповідей на наукових з’їздах та конференціях. Під керівництвом К.М. Амосової було захищено 5 докторських і 52 кандидатських дисертації.
Основні напрями наукової роботи
• Некоронарогенні ураження міокарда: патогенетичні механізми, особливості клінічного перебігу, методи діагностики і лікування, кардіоміопатій-дилатаційної, рестриктивної, запальних, метаболічних та інших.
• Патологія судин малого кола кровообігу:
• клінічна та інструментальна діагностика та лікування ідіопатичної легеневої гіпертензії;
• клінічна та інструментальна діагностика та лікування тромбоемболії гілок легеневої артерії та посттромбоемболічної легеневої гіпертензії;
• хронічне легеневе серце бронхолегеневого ґенезу;
• особливості діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень;
• можливості терапевтичного лікування вроджених вад серця у дорослих.
• Гострі коронарні синдроми:
• порушення перфузії міокарда у хворих з коронарним синдромом з елевацією сегмента ST після первинних коронарних втручань;
• рання систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих з Q -інфарктом міокарда: патофізіологічні механізми, особливості ре моделювання та ефективність лікування з включеням бета-адреноблокаторів;
• особливості клінічного перебігу, змін систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка і лікування інфаркту міакорда з зубцем Q у хворих похилого віку;
• механізм виникнення, варіанти перебігу та прогноз ранньох постінфарктоної стенокардії у хворих на гострий інфаркт міокарду;
• вплив дози статинів на їхню ефективність у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегменту ST ;
• варіанти клінічного перебігу та зміни морфологічного стану серця у хворих на інфаркт міокарда задньох стінки лівого шлуночка з ураженням правого шлуночка;
• вплив аспіринорезистентності на клінічний перебіг та показники тромбоцитарно-плазмового гомеостазуу хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST ;
• Вплив системного запалення на перебіг атеросклерозу при захворюваннях сполучної тканини.
• Застосування імунобіологічної терапії при захворюваннях опорно-рухового апарату: ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондилоартриті, псоріатичному артриті.

Назад до змісту